• Рубрика записи:Анекдоты

Заходить мужик до лікаря:
— Здрастуйте, доктор, ну ось і ми.
— Хто це ви?
— Ну я і блохи.


Цар покликав до себе Іванка-дурня і каже:
— Якщо завтра не принесеш двох птахів, що говорять, голову зрубаю.
Іван приніс пугача і горобця. Цар каже:
— Ну, нехай що-небудь скажуть.
Іван запитує:
— Горобцю, почому раніше горілка в магазині була?
Горобець:
— Чирик.
Іван — пугачеві:
— А ти, пугач, підтвердь.
Пугач:
— Угу!


— Чим займаєтеся?
— Я підприємець!
— І що ж ви робите?
— Як що? Прикладаю спроби вижити в цій країні!


Дачники в електричці хваляться один перед одним:
— Ось у мене виросло яблуко, поклав я його на табуретку, зламалася табуретка, таке велике!
— Це що. Я своє яблуко поклав на стіл — розвалився стіл!
— А у мене виросло яблуко, так я його поклав на віз…
— І що — зламалася віз?
— Ні, але виліз черв’як і злопав коня!


Прийшов до лікаря мужик зі скаргою на забій від падіння зі сходів. Лікар прописав мазь і велів втирати в це місце.
Незабаром приходить інший мужик зі скаргою на забій від падіння зі сходів, яку хтось намазав маззю.


У дивний час ми живемо: телефони без кнопок, двері без ручок, відносини без почуттів, ковбаса без м’яса, робота без зарплати, старість без пенсії…


Розумні думки приходять лише тоді, коли дурниці вже зроблені.


Сьогодні я знайшов в зимовій куртці тисячу гривнів! Що не кажи, а добре працювати в гардеробі!


Чоловік дзвонить додому:
— Дорога, я сьогодні не прийду додому, ми у Дімки в карти граємо!
Дружина, посміхнувшись, тихенько каже:
— Дімко, ти чув? Він у тебе в карти грає…


Дружина встала з ранку на ваги і задумливо так сказала:
— Щось я давно не підстригалася.


Якщо ти вважаєш, що вдало одружився, то почекай рік.
Коли гарантія скінчиться, тоді й видно буде.


Холодно стало спати.
У роздумах, чи то купити другу ковдру, чи то заміж пора.
Мужик звичайно обійме, але ковдра зате не дратує.


Дружина входить у ванну і бачить: на вагах стоїть чоловік і втягує живіт.
— Думаєш, це допоможе?
— Звичайно! Як я інакше побачу цифри?!


Мужик купив дачу, ділиться з другом враженнями:
— Будинок, сад, газон, басейн, навіть вулики з бджолами є.
Друг запитує:
— А навіщо тобі бджоли? Чи не простіше меду купити?
— Не знаю ще, як вони щодо меду, але тещу вже сім разів покусали.


Грошей обмаль, а діти просять морозиво. Гаразд, куплю один брикетик, розділять на двох.
Удома чоловік спостерігає, як я розбираю сумку з покупками.
— Мм, хороше морозиво, люблю таке. О, ти одне купила, чи що? А дітям?


— Кажуть, ваш чоловік в лікарні. Що з ним?
— Справа в тому, що він злазив з даху по драбині, яку я тільки що прибрала.


Від води у мене печія. Доводиться абияк перебиватися пивом.


Черговий по басейну:
— Молоді люди, з вас штраф.
— За що? За те, що ми п’ємо пиво?
— Ні, пиво пити можна. Штраф за те, що ви його п’єте вже чотири години, а в туалет на другий поверх ні разу не бігали.


Пасовище. Стадо баранів. Дзвінок мобільного. Всі барани, як по команді, повертаються в бік чабана. Чабан прикладає трубку до вуха і важливим голосом повідомляє: «Це мене!».


— А я Наташці кільце подарував. Нехай тепер пострибає від радості.
— Золоте?
— Ні-і, баскетбольне.